Створено: Четвер, 11 жовтня 2012, 16:12
Слабкість Людської Природи

Дорогі друзі, всі ми знаємо що людські істоти слабкі. Багато людей думає, що вони міцніші за інших, але це неправда. Часами говорять, що обставини створюють людські слабості, але й тут не цілком правильне твердження. Обставини просто показують, чим людина насправді є. Ми повинні знати, що людська воля є слабкою, а наші, людські бажання є міцними. Найголовніше в житті людини не повинно бути надто важко визнати факту існування слабкості.

Погляньмо, як часто ми стурбовані, якоюсь дрібничкою! Часом вирішуємо стати кращими. Одночасно із цим приходить невелика спокуса і постанова кудись зникає. Саме тоді коли думаємо, що ми у безпеці, коли найменше цього сподіваємося, знаходимо себе придавленими найменшою спокусою. Ненависні уявлення навально атакують нас й не залишають у спокої.

Перед тим, як почнемо серйозно дбати про самовдосконалення, ми обов’язково повинні переконатися в його необхідності. Погляньмо, які ми слабкі, і часто змагаємо до негідного. Постановляємо чувати, молитися, а через годину поводимося так, наче б нічого не постановляли. Ми дуже слабкі і непостійні. Тому єдина правильна думка про себе – упокоритися і відкидати надто високі думки про себе.

Бог шанує нас тільки за те, чим ми намагаємося бути. Коли ми не хочемо бути грішниками за це Бог нас сильно любить. Пам’ятаймо, що тільки з Божою допомогою ми здатні зробити будь-який тривалий поступ. Знанням, яке Він дає нам через Свою святу Церкву, і силою, яку Він дає нам у Своїх Святих Тайнах, можемо жити святим життям, незважаючи на наше невтомне нижче «Я», що є в нас.

Молитва:

Любий Господи, Ти добре знаєш нашу нікчемність і слабкість. Змилуйся над нами. Витягни нас з болота нашого «Я», щоб ми не застрягли у ньому навіки. Поглянь на труди й випробування в нашому щоденному житті, і стій у нашому змаганні зміцнюючи нас в постановах до кінця життя. Амінь.