Drukuj

Коли я був дитиною, мені здавалось, що всі мешканці Україні є подібними до тих людей серед яких я жив, – а саме галичан. Коли вперше поїхав з батьками відпочивати в Крим, я зрозумів що на Сході України живуть дещо інші люди, які відрізняються хоча би тим, що розмовляють російською. З того часу спливло чимало літ – Україна стала незалежною державою, але ми, громадяни однієї держави, далі замало знаємо ще про один одного.

Цього року, автор вирішив провести відпустку у Криму, який часом називають островом. Чому? Тому що він залишається досить ізольованою, самобутньою територією в складі України – так званою Автономною Республікою Крим. За часи Совєтського Союзу – це був один з комуністичних бастіонів, а серед його мешканців було чимало відставних військових, яких комуністична влада поселяла на ці землі після закінчення ними військової служби. До сьогоднішнього дня на багатьох будинках, в Криму, видніються таблички на яких написано, що тут проживав той чи інший заслужений військовий чин часів СРСР.

Проте, хочеться поділитись тим, яким ми побачили Крим сьогодні. Для цього потрібно хоч на хвилину пригадати собі історію цього краю. Особливістю цієї землі є відсутність автохтонного народу, який населяв цю землю в давнину. Пролітали віки і одні народи, які населяли Крим гинули, а на їх місце приходили інші, які пізніше так само зникали. Таврійців змінювали кіммерійці, кіммерійців – готи, готів – скіфи, скіфів – половці, а ще греки, кримчаки, караїми, італійці, вірмени, татари, турки. Тепер переважну більшість населення творять російськомовні слов’яни, тобто росіяни і українці, які люблять себе називати кримчанами.

Місцевих кримчан легко відрізнити у натовпі. Вони засмаглі, міцної будови, їх мало цікавить море, чи місцеві принади. Для них літо – це пора найбільшої праці головно в обслуговуванні туристів. Місцевий клімат сприяє довголіттю. Цілюще повітря степів багате на кисень, здорові фрукти та овочі, які дозрівають на щедрому сонці, морські купання все це укріплює організм. Тому, хто не п’є алкоголю, має всі шанси стати довгожителем.

Конкретним місцем перебування автора в Криму була Євпаторія, яка розташована у південно-західній частині степового Криму, на узбережжі Каламітської затоки Чорного моря, на відстані 70-ти км від столиці Криму міста Сімферополя. Сама назва Євпаторія має грецьке походження «євпатор» – тобто благородний. Може хтось згадає історію, що слово «євпатор», часто додавали до свого імені грецькі царі Єгипту з династії Птолемеїв.

Житло знайшли за допомогою посередницької фірми. Саме житло це невеличкий будиночок, що належить колишньому офіцеру космічних військ СРСР, який тепер працює інженером в приватній фірмі. Маючи українські коріння він повністю став кримчанином який підтримує проросійську політику влади та однозначно висловлюється за перебування Російського флоту в Криму, вважаючи його «стабілізуючим фактором» проти нібито присутності кораблів НАТО в Криму. Проте ці погляди зовсім не перешкоджають йому і його дружині мріяти про те, як послати свою доньку в ці самі західні країни на постійне проживання.

Щодо духовного життя, то Євпаторія має стару частину міста, яку називають малим Єрусалимом, яка включена ЮНЕСКО в десятку рекомендованих екскурсійних маршрутів для відвідування туристами. На невеликій території поруч співіснують храми шести (!) конфесій. Це мусульманська мечеть, Вірменська та Свято-Миколаївська церкви, караїмські кенаси, єврейська синагога та храм кримчаків. Курортне обстановка – напівголі тіла, випивка, розпущеність – не сприяють аскетичному життю. Багато православних сприймають Церкву як лікарню: коли хто захворіє чи має, які життєві проблем, а медицина безсила і гроші не помагають, – людина іде до Бога. Коли Бог вилікує, то все вертається на свої круги, коли ні – так само. Мало хто стає практикуючим віруючим. Ось і наш господар-бувший офіцер, коли побачив, що не дає ради з алкоголем звернувся на поміч до батюшок. Батюшки помогли – він перестав повністю пити, але практикуючим вірним не став.

Щодо присутності тут мусульман, то деякі їх звичаї перейняли слов’яни. Замість відкритих для по сторонніх очей подвірь тут почали ставити високі кам’яні паркани, які ховають від цікавих очей приватні оселі. Проте найбільш екзотичною частиною малого Єрусалиму, є згадана Караїмська кенаса. Кенаса –це храм визнавців окремої релігії, яку умовно можна назвати караїзмом. Це мало чисельна релігія, яку деякі прираховують до відгалуження юдаїзму. Її визнавцями є самий мало чисельний народ Європи – караїми. На відміну від класичного юдаїзму, караїзм не визнає талмудської традиції. Юдеї вважають караїм окремою сектою, а самі послідовники караїзму рахують свою релігію найбільш правильною формою юдаїзму.

Коли проходиш мимо караїмського храму-кенаси, ніколи не здогадаєшся, що всередині знаходиться цілий релігійний комплекс. Навколо кенаси знаходить двометрова стіна, яка ховає внутрішнє подвір’я. Таке укривання є наслідком закритості караїмів на оточуючий світ. І тепер, кожен бажаючий може відвідати канеси, вистачить заплатити за квиток і ви на терені кенаси. До двох храмів ви йдете оточені мармуровими стінами. На стінах написи юдейською мовою – цитати з Старого Завіту. Тут же є умивальня для ніг. Все це має підготовити людину до входу в храм. І сьогодні два храми є діючими – в них відправляються ритуали в суботу згідно традиції народів Мойсея. Самі храми всередині є подібними до синагог.

Проте у сучасній Євпаторії існують не тільки згадані конфесії. Присутні у Євпаторії і латинники (поляки), які мають свій костел і, що головне, невелика громада УГКЦ. В серпні 2012 року минуло сім років з часу заснування парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ в м. Євпаторія, яку очолює протоієрей Богдан Костецький. Вірних УГКЦ тут не багато. Поки що, вони збираються в орендованій кімнатці недалеко від набережної. 12 серпня 2012 року їх відвідав владика Венедикт зі Львова. Він відправив архієрейську Літургію, у які взяли участь ще сім священників УГКЦ. Молода громада вже розпочала будівництво власного храму, і як Бог дасть за кілька років збиратиметься у власній святині.

Залишаючи Євпаторію ми кидаємо в море монетку, щоб знову вернутись сюди.

image002

Вхід до караїмської кенаси м. Євпаторія (фото автора)