У неділю 29 квітня у грекокатолицькій церкві св. Василія Великого в Кентшині вшановано жертви злочинної акції «Вісла». Минуло вже 65 років від цієї страшної і трагічної для українського народу події, наслідки якої тривають по сьогодніший день.
Моління почались Панахидою при пам’ятному камені на прицерковній площі. Отець-парох Микола Козіцький ЧСВВ та усі присутні молилися за жертви тоталітарного режиму, насильно вирваних з рідних земель українців, усіх тих, які віддали своє життя за волю України. У Божественній Літургії отець молився також за усіх нас, живих свідків нашої віри, за те, щоб мали ми силу вистояти при рідній церкві і нації. У своїй проповіді отець представив трагічну долю нашої церкви у післявоєнні роки і звернув увагу на те, що найбільші цінності нашого народу це: рідна церква і віра. Завдяки ним ми вистояли, хоча багато наших людей забуло уже дорогу до рідного храму.
Після Святої Літургії з програмою, присвяченою жертвам акції Вісла, виступив церковний хор з Круклянок під художнім керівництвом Анни Цалки. Пані Анна Цалка – це людина, яка усе своє життя присвячує українській справі. У своєму слові розгорнула картину трагічних сторінок життя нашої нації на Закерзонні. Протягом довгих десятиліть нищено тут усі прояви українства, руйновано наші храми, вбивано духовенство та діячів освіти. Апогеєм став 1947 рік, коли прийнято рішення про остаточне «вирішення» українського питання. Нас мало не бути. «Ми маємо священний обов’язок жити по-християнськи, молитися за жертви і ніколи не забувати - ким ми є й де є наші предки», - сказала у своєму слові пані Анна. Опісля, у супроводі бандури, пролунали пісні, у яких оспівується героїчна боротьба за волу нашого народу, а також пісні про виселення.
Вірші читали діти з круклянецької парафії, а також дорослі учасники церковного хору. Деякі вірші і пісні складено самими учасниками цих страшних подій. Програма була дуже зворушливою і доказала, що є ще люди, яким доля нашої церкви і народу не байдужа, і зробимо все, щоб так і було надалі.
