" Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля"
Місяць березень – це час, коли увесь український народ вшановує пам’ять Т. Г. Шевченка – геніального сина нашого народу, поета, художника, борця за волю.
Важкою, тернистою була життєва дорога нашого Кобзаря. Нерідко важкою і тернистою є доля людей, які зібралися сьогодні у залі під церквою отців Василіан у Варшаві, аби послухати поетично-музичну композицію до Шевченківських днів під назвою: «Ми чуємо тебе, кобзарю, крізь століття».
Виступ, підготований молоддю з нашої парафії, дозволив ще раз пригадати нам усім життя і творчість великого Українця, поезії якого є невмирущі і актуальні також і в наш час.
Декламовані - знані нам ще зі шкільних часів - вірші: «Розрита могила», «Лілея», «Мені тринадцятий минало», - викликали у глядачів глибоку задуму і блиск сльози.
Під час виконання пісень на слова Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» і «Заповіт», увесь зал з пошаною піднявся зі своїх стільців.
