Створено: Четвер, 01 грудня 2011, 01:00
Автор: Ієромон. Димитрій Гарасим ЧСВВ
«Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає» (Мт 18:5)

Свято "Введення у храм Пресвятої Богородиці" вказує на те, що виховання дитини займає важливе місце у Божому задумі спасіння людини. Пресвята Богородиця була обрана Богом на Матір обіцяного Месії - Ісуса Христа, Спасителя людського роду. Однак ми бачимо, яку роль відіграють її батьки Йоаким і Анна. Боже обрання не звільняє батьків від їхнього завдання, в якому закладено – народжувати і виховувати своїх дітей.

 

Відкриймо сторінки Біблії, щоб переконатися у тому, що народження дітей є дійсним знаком Божого благословення. У книзі Приповідок читаємо:

 

«Вінець старих людей – сини синів. Слава ж дітей – їхні батьки» (Прип 17:6).

 

У день вінчання церква виспівує молодятам, що дітородження є знаком Божого благословення:

 

«Жінка твоя, неначе лоза плодовита, усередині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого» (Пс 128:3).

 

На відміну від сучасних письменників, які не дозволяють батькам покарати дитину, Біблія говорить, що дитина це істота, яка не досягла повноти розвитку. А це вказує на необхідність виховного процесу дитини, бо: «дурнота впилася дитині в серце» (Прип. 22:15).

 

У Старому Завіті дитина, внаслідок своєї природної слабкості і недосконалості, є привілейованою істотою у Бога. Сам Бог є захисником вдови і сироти:

 

«Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти» (Вих 22:21).

 

Пророк Ісая змальовує перед нами Божу любов, якою у вічності – у новому Єрусалимі - Бог пригортає усіх:

 

«Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати, і найдете втіху у Єрусалимі» (Іс 66:13).

 

Найбільшу вартість дитини, Божого сотворіння, ми знаходимо в особі Ісуса Христа:

 

*Новонароджений Ісус у яслах (Лк 2:12).

 

*Дитя Ісус, принесене до храму (Лк 2:27).

 

*Ісус в покорі, залежний від своїх батьків і слухняний Богові, подія у Єрусалимі на свято Пасхи (Лк 2:43-50).

 

*Христос, ставши дорослим, благословляє дітей (Мр 10:16).

 

*Христос заявляє, що бідні і діти можуть увійти в Царство Боже (Мк 10:15).

 

*У навчанні Ісуса діти є символом правдивих учнів:

 

«Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких є Царство Небесне» (Мт 19:14).

 

*Христос пригадує нам, що Царство Боже треба прийняти «як дитина» (Мк 10:15).

 

*Царство Боже приймати у простоті, як дар Отця, а не вимагати його, як нам належне. Слід стати як дитина (Мт 18:3).

 

*Людина, яка має успадкувати спасіння, має народитися знову, щоб увійти в Царство (Йо 3:5).

 

*Таємниця справжньої величі християнина полягає у тому, щоб стати малим як дитина: «Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небесному Царстві» (Мт 18:4).

 

*Христос ототожнюється з кожною дитиною вже від її зачаття: «Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає» (Мт 18:5).

 

Свято "Введення в храм Пресвятої Богородиці" є нагодою, щоб зрозуміти, яким великим даром для людства є дитина. Чи світ сьогодні має належну повагу до дітей?

 

Чи батьки свідомі того, що їхня дитина стане або віддзеркаленням їхніх ідеалів, або безідейного життя?