Створено: Субота, 03 вересня 2011, 20:29
У XVI-XVIII ст. саме монашество провело церкву через політичні, суспільні та релігійні проблеми

ooooooooooooooooooooooooЦерква без монашества втрачає один зі своїх невід’ємних елементів і перестає бути правдивим знаком Царства Небесного на Землі. Таку думку висловив диякон Богдан П’єтночко у своїй доповіді «Монашество в історії і традиції УГКЦ» на Патріаршому соборі у Бразилії.

Поряд з відновленням єдності між Київською митрополією та Апостольським престолом постало питання піднесення релігійної свідомості вірних, розвитку проповідництва і катехизації вірних. На думку диякона П’єтночка, саме це спонукало унійного митрополита Веніамина Рутського відновити дисципліну монашого життя. «Це був перший момент, коли програмно поставлено тезу: "Сильна церква – це сильне монашество», – підкреслив диякон.

«Митрополит Рутський від початку бачив потребу, щоб монахи здобували високе богословсько-філософське знання, – зауважив диякон П’єтночко. − Вчитись самому, щоб могти вчити інших – це основна ідея рeформ, які він запровадив в межах Василіанського чину. Ченці мали бути освіченими, щоб передавати світло знання мирянам, а також єпархіальному духовенству при допомозі ведення духовних семінарій».

На думку диякона «високий рівень вишколу серед монахів був пов’язаний з практичними вимогами, в яких перебувала наша церква. Оскільки тогочасна українська молодь не мала іншого виходу, вона звичайно вчилась в школах, які засновувала римо-католицька церква. Майже завжди це було першим кроком до прийняття латинського обряду та польської національності. Збереження національної та обрядової ідентичності було в тому плані свідомою і важливою справою».

Диякон також підкреслив, що «василіанські ченці були першими істориками нашої церкви, в першу чергу творячи численний документальний матеріал про події свого часу. Вони були знавцями поза- церковних наук: викладали астрономію у Вільні, написали підручник з арифметики. Серед них були автор першого географічного лексикону польською мовою і автор мабуть першої польської граматики англійської мови».

Як ми повідомляли, з 31 серпня до 4 вересня в Прудентополі (Бразилія) проходить Патріарший собор про богопосвячене життя в УГКЦ. На наради собору прибули єпископи, священики, монахи та миряни УГКЦ з тридцяти архиєпархій, єпархій та церковних осередків в Америці, Європі, Азії та Австралії. Завданням собору є створення необхідних умов для розвитку покликань до богопосвяченого життя, та здійснення посланництва в церкві та суспільстві.

Департамент інформації УГКЦ