Drukuj

Sviata_horaВ Інтернеті є згадка про неї (див. http://db.ichistory.org/index.php?pg=0&fstl=0&fst=0&st=16), де вказано, що вона ймовірно померла і сталось це у 1991 році.

Цікавлячись об'явленням на Святій Гірці, автор дізнався, що Марія Особа є сестрою Чину святого Василія Великого, вона жива-здорова і проживає в селі Гавареччина близько Святої Гірки. Допомогти зустрітись із с. Марією автор попросив Романа Кубая, сина покійного о. Івана Кубая, який у тяжкі роки переслідувань УГКЦ совєтською владою опікувався сестрами-василіанками, в тому числі і сестрою Марією.

Нагода зустрітись випала під час святкувань 200-их роковин із дня народження славного сина України о. Маркіяна Шашкевича. На Білій Гірці відбулась урочиста Літургія, яку відправили владики Йосиф (Мілян) та Венедикт, В цій Літургії приймала участь і с. Марія Особа. Після Божественної Літургії автору вдалось порозмовляти з останнім живим свідком цього об'явлення. Сестра Марія — це бадьора жінка з веселим і радісним характером. Невисокого росту, вона у свої 77 років ходить, опираючись на милиці. Проте видно, що це їй абсолютно не заважає.

Цього пам'ятного дня, - розповідає с. Марія, - я ще з кількома дітьми пасла корови поблизу Святої Гірки. Десь біля восьмої години ранку діти побачили над Гіркою незвичне явище: гору, покриту лісом, оповила червона заграва. Пізніше з'явився терновий вінок. Над ним з'явилась постать Пречистої Діви Марії.

Під час об'явлення, - згадує с. Марія, - ми були перелякані і думали, чи не видається це нам. Раптом ми побачили, що до нас іде знайомий хлопчина із села. Ми спитали його, чи він так само бачить те саме, що бачимо ми. Він схвильовано відповів, що бачить те саме.

Пізніше Пресвята Богородиця почала підійматись в небо й об'явлення закінчилось. Діти швидко кинулись до села розповісти батькам про те, що сталось. Батько с. Марії та інші селяни швидко побігли на Гірку подивитись що там відбувається. На Гірці в цей час стояла невеличка каплиця, збудована ще за до війни. Прийшовши туди, люди побачили джерело, яке било з землі, а, також, наче обпалені стовбури дерев, із яких звисала кора. Потім дехто з людей казав, що бачив на листках цих дерев різні образи святих. На самій Гірці стояв приємний запах.

Ця новина швидко розлетілась по селі і до Марії завітав місцевий священик. Він пильно розпитував про об'явлення і сказав дівчинці, що вона матиме віщі сни. Так і сталось. Дівчинці снились різні сни. Про деякі вона розповіла. Так, с. Марія бачила у сні Богородицю, яка погладила дівчинку по голові. Богородиця попередила, щоб дівчинка не розповідала про об'явлення “лихим людям”. Тому с. Марія після цих подій не спішила ділитись зі всіма тим, чого свідком вона була. Коли бачила, що її слова можуть бути використані на шкоду вірі, вона мовчала.

По розповіді с. Марії Роман Кубай, який був присутній при розмові, розповів, що багато людей гадає, що сестра вже померла. Це дуже розсмішило с. Марію. Потім вона зізналась, що тепер часто думає - як там буде на тому світі.

Потім ми разом із с. Марією відвідали Гірку. Через різні непорозуміння і спритність окремих осіб практично відразу ж на місці об'явлень повстав монастир УАПЦ, який широко пропагує об'явлення Пресвятої Богородиці, “забуваючи” при цьому відзначити тих, хто був його живим свідком. В розмові с. Марія також заторкнула цю тему. Відвідуючи це святе місце, с. Марія коштує водиці з джерела і молиться біля фігурки Богородиці, яку встановила УГКЦ.
Після закінчення розмови на думку насунулось: як мало ми знаємо свою історію, і як мало цінуємо те, що посилає Господь. Живі свідки важкого періоду історії нашої церкви скоро відійдуть у вічність і заберуть із собою ці духовні скарби. То ж не будьмо, браття, байдужими, бо наша історія є так само багата, як і історія інших християнських країн.

Володимир Мосоров