Bazylianie

zakretasyЧастина I

 

З глибокої давнини людина призадумується над життєво важливими питаннями і пробує вирішити їх. Запитує: «Звідки взялося зло, ворожнеча, злоба, ненависть, образа, крадіжки, вбивства, різного роду лиха? Звідкіля взялася скорбота, біль, страждання, старість і смерть?

 

Багато здогадок пропонували людям: філософи, язичницькі релігії, законодавці чи політичні вожді. Їхні відповіді так і не дали повної правди, не підтвердилися в життєвій практиці. Єдину правильну відповідь про причину зла та методи боротьби з ним ми знаходимо в Слові Божому. Творець і Бог наш відкрив у свому Божественному Одкровенні (Біблії), що причиною всіх людських бід являється гріх. Він є коренем, батьком і матір’ю всього зла. Св. Іван Золотоуст говорить, що гріх породив два плоди: скорботу і смерть. Дійсно, це правда, бо після гріхопадіння наших прародичів - Адама і Єви - у світ прийшла скорбота і смерть. Людину опанували тривожність і терпіння, - стан, який в народі називають прокляттям.

Що таке гріх?

Гріх - це злочин (порушення) Божої Заповіді. Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх – це й є - беззаконня. (Йо. 3,4). Св. Іван Золотоуст повчає, що гріх є ніщо інше, як діяння проти волі Божої. Після гріхопадіння наших перших прародичів у світі стало розростатися зло і воцарилася - у своїй потузі – смерть. Не було єдиного істинного богопочитання, повсюдною стала відсутність потреби зауважування Божої присутності. Бо ворог (сатана) злив на людей свою злобу; оскільки воцарився гріх, то й розпочалися: ідолослужіння, багатобожжя, чаклунство, вбивство і всяке зло.

Все-таки, Бог змилосердився над своїм сотворінням (людиною) і через Мойсея дав писаний закон (Заповіді Божі), - тоді людина й дізналась: що можна, а чого - не можна робити. Заповіді Божі - це допомога, щоб людина мала змогу віддалитися від гріха якнайдалі. Заповіді мали служити виправленню зла, але гріх обійняв людину своєю силою, воцарившись в її житті. Через гріх людина стала невільником ворога (сатани), і своїми силами була просто не в стані визволитися від «роботи вражої».

Визволення від рабства гріха

Один тільки Бог може спасти, визволити людину від усякого зла. Посилаючи свого Єдинородного Сина, Він виправляє подібне подібним, зцілює душею – душу, плоттю – плоть; бо Він - без гріха, і стався - людиною. Ось так Бог, ставши людиною, визволив її від ворожого мучителя. Сокрушив диявольську силу і визволив людський рід від рабства сатани: «роботи ворожої». Через Сина свого повчив свій народ і відкупив його: терпінням, пролитою кров’ю і смертю на хресному дереві. Через Воскресіння дарує людині нове життя, вічне щастя, повернення до втраченого.

Кожна людина, яка живе на цьому прекрасному світі, є потомком Адама і Єви. Від самої природи схильна до гріха, але завдяки Божій помочі за всяку ціну мусить боротися із пристрастями, гріхом, - безумовно в такий спосіб унаслідує блаженство єдності з Богом. Якщо хочемо, щоб наша молитва була почута, то людському роду треба втікати від гріха. Бо, хто грішить - від того молитва не буде прийнята. Молитва до Господа повинна бути чистою, із жалем серця, – скрушене серце - це допомога в боротьбі із злом. «Чувайте і моліться, щоб не впасти в спокусу, - бадьорий бо дух, але тіло - немічне» (Мт 26,41). Бог - не одурює. Християнин повинен бути чуйним, щоб за тимчасову насолоду, лінивство у боротьбі із самим собою, гріхом, - не позбутися вічного блаженства, і не попасти у вічні муки, яким не буде кінця. Ця боротьба є важкою і затяжною - на довгі літа, але з Божою допомогою і Його силою перемога - не за горами.

 

Ієром. Василій Кепещук ЧСВВ