Створено: Субота, 26 березня 2011, 09:46
У цих днях пишеться нова сторінка нашої церковної історії

gudziak

Сьогодні уся наша Церква отримала знак з неба, бо інакше годі пояснити вибір, який є несподіваним для багатьох, мабуть, передусім для новообраного Блаженнішого Патріарха Святослава (Шевчука). Вибір Синоду відважний і далекоглядний. На підставі спостережень під час дня молитви і застанови для єпископів, під час якого я мав честь проповідувати, а також на підставі перших відгуків архиєреїв після завершення Синоду, усе вказує на те, що вибір відбувався в любові, мирі, радості, лагідності та вірності. Ці риси – це ознаки плодів Святого Духа (Гл. 5, 22-23), і вони були для владик та повинні бути для нас усіх основним критерієм для прийняття важливих рішень. Там, де панують ці чесноти у людських стосунках, там панує і провадить Святий Дух. Виглядає, що саме так було у цих днях сопричастя і молитви архиєреїв, під час яких відбувся цей знаменний вибір.

Новий Глава і Отець нашої Церкви є відносно молодим, всього лише сорокалітнім. Водночас, у нього вже є дуже різноманітний душпастирський, церковно-адміністративний, міжнародний, культурний і навчально-виховний досвід. Блаженніший Святослав пройшов непростий шлях. Виносячи з християнської родини, зокрема від своєї бабці, глибоку віру, відслуживши в радянській армії, за дуже стислий час навчання в Аргентині, Україні і в Римі він здобув високі богословські знання, опанував кілька іноземних мов (крім класичних і кількох слов’янських, Блаженніший знає італійську, іспанську, англійську, французьку та новогрецьку). Владика чи не єдиний на своєму курсі з сотні семінаристів прийняв священство в безженному стані. Кожен момент, згаданий у цьому реченні, це окрема історія, велике випробування та загартовування; для чутливого молодого чоловіка кожний етап – авангардна, часто самотня мандрівка, плавба проти загальної течії, думки ближніх і колег, навіть у церковному середовищі.

Пам’ятаю як вразило мене те, коли ще будучи докторантом у Римі, новоєрей Святослав разом з 90-літнім монахом, студитом о. Антонієм Рижаком, в келії старця спільно молився повне монаше правило, незважаючи на інтенсивне навчання, яке він закінчив у стислих термінах, щоб якнайшвидше віддати себе і свої знання конкретному служінню. Варто зазначити, що отець Святослав здобув ліценціат і докторат всього за чотири роки, у той час, коли зазвичай студенти здобувають такі ступені за 6-8, а то й 10 років. Докторська праця молодого науковця стосувалася спадщини російського православного богослова, що жив у Франції, Павла Євдокімова. Згодом молодий священик, доктор морального богослов’я зі спеціальним акцентом на антропологію, повернувся в Україну і став першим серед нового покоління молодих українців, які здобули докторат з богослов’я закордоном, не залишившись у кращих обставинах десь там, а повернулися, щоб з запалом працювати для рідної Церкви і народу. Він став для своїх студентів у Львівській богословській академії та Львівській духовній семінарії Святого Духа, де згодом був ректором, захопливим, блискучим викладачем, з чудовими лекціями і чітким методологічним підходом. Крім того, він здійснював місійні мандрівки до Греції, до країн Західної Європи, Південної та Північної Америки, де ревно проповідував і служив для вірних нашої Церкви.

З публікацій в медіа ширша громадськість, яка до цього часу, можливо, не знала Блаженнішого Святослава, може побачити, які різні відповідальні посади в Церкві він обіймав. Кілька років тому Церква покликала його до непростого завдання: служити єпископом в Аргентині. Цю місію Владика Святослав прийняв з великим ентузіазмом і вірою, подолавши багато труднощів, і працював з щирою життєрадісністю апостола Царства.

У цих днях пишеться нова сторінка нашої церковної історії. Новий Патріарх приймає відповідальність за мільйони душ у доволі складний час в Україні та світі загалом. Він є тонким антропологом і нам слід очікувати багатьох проникливих інтуїцій щодо викликів, які стоять перед людиною ХХІ століття. УГКЦ і зрештою Вселенська Церква пізнаватиме обдарованого і відданого душпастиря і провідника.

Блаженніший Святослав потребує підтримки всіх членів Церкви. Якщо кожен з нас на своєму місці братиме відповідальність за своє покликання, за свою ниву, то ми вкладемо свою лепту до плідного проводу нового глави Церкви. Як казав Патріарх Йосиф „Якщо ви будете Великим Народом, то я зможу бути для вас Великим Патріархом”.

Спільнота Українського католицького університету пишається, що новим Патріархом став наш викладач і щиро вітає Блаженнішого Святослава. Вітаємо рівно ж як нового Великого Канцлера нашого Університету. Бажаємо йому рясних Божих ласк і обіцяємо робити все, що є в наших силах, щоб допомогти йому у цьому нелегкому і відповідальному патріаршому служінні.

Джерело