Drukuj

Kwiat_VincaВесна іде, красу несе...

Сьогодні: 10 березня 2011р. Точно 150 років тому помер Тарас Шевченко. Минає вже півтора століття.

У березні цього року напевно по всій Україні та діаспорі будуть відбуватися цікаві концерти присвячені пам'яті Поета. Артисти заспівають «Заповіт». А що доброго може зробити кожна християнська душа? Помолімось в рідній мові за нашого славного Шевченка! Така молитва буде мати глибокий сенс, тому що поет думав не тільки про земляків – українців, які жили у ХІХ столітті, але також про всі майбутні покоління. Думав Він також про Тебе і про мене.

Можливо хтось ще не прочитав цілого «КОБЗАРЯ»...

«КОБЗАР» – це книга для нас. Треба мати її в серці. Отже читаймо!

Ніколи не пізно на цей гарний крок. Починаймо від слів:«Реве та стогне Дніпр широкий...» і решта немов сама прочитається, бо відчуємо красу кожного слова, будемо відповідальні за нашу читацьку постанову. Але в «Кобзарі» також трудні історичні справи та питання, тому читаймо помаленьку, не поспішаючи – бо часом доведеться нам заглядати до словника чи української енциклопедії. Так було і зі мною...

Коли вже прочитаєте, будете мати радість і мужність в серці. Але не тільки. Краще зрозумієте силу і вартість рішучого спротиву проти брехні, насильства та всякої неволі. Будете мати відвагу бути собою. Довідаєтесь багато про вдачу та характер українців – тоді краще зможете зрозуміти свого батька, сусіда чи парафіянина. Ваші погляди про національні та людські справи наберуть нової перспективи.

А може Ти Лицар, який робить велику справу в своєму селі чи місті, тільки про це ще не знаєш? В «Кобзарі» знайдеш глибокі думки, які допоможуть Тобі зрозуміти все істотне.

Настало вже ХХІ століття. Також і тепер маємо високо ерудованих людей, які пишуть, публікують і стають в обороні рідної мови, культури та незалежності України. Думають вони про Україну не тільки в її рідному контексті, але також європейському та світовому. Всі вони водночас дуже сильно доцінюють Шевченка та його слово. Але, будьмо щирі, Україна має теж своїх недругів. В Україні живуть також люди, яким все одно, що станеться з їх землею, навіть не називають її рідною...

Сьогодні хочу Вам сказати про знамениту книгу – „АVE, EUROPA!” (Київ, 2008). Автор цієї книги , проф. Оксана Пахльовська – літературознавець, культуролог, публіцист та письменник з Києва, професор в Римському yніверситеті „La Sapienza”.

Зараз живе та працює в Італії.

Книга „Ave, Europa!” – це статті, доповіді та публіцистика авторки з 1989 – 2008 років. Відкриваючи книгу знайдемо коротку інформацію про її зміст. Подається, що основна тема книги – «Культурна РЕ – інтеграція України в Європу як передумова для її політичної інтеграції. Авторка аналізує внутрішні та зовнішні соціокультурні й політичні механізми, які стоять на перешкоді цього процесу, розглядає шляхи та методи їх подолання».

Я прочитала цю книгу. Скажу так : дуже мудра розповідь про найважніші справи в сучасній Україні. Це не тільки глибокий аналіз конкретних державних проблем, але й щира та трудна розмова.

Читаючи мою коротку статтю, читач може поставити запитання: Чому згадую про цю книгу тепер? А тому, що мені дуже сподобались мужність та відвага Оксани Пахльовської, а також Її гостре перо, сильний інтелект науковця та уважного спостерігача, який дуже добре знає Україну, Європу та світ.

Після прочитання книги „Ave, Europa!” я собі подумала таке: НЕ можна спати на волі. Україна має великий потенціал. Якщо кожен зробить щось корисного для неї – Україна має шанс стати великою, сильною європейською державою. Українці в Україні та світовій діаспорі – представники різних професій, повинні мобілізувати свої сили. Не можна думати – якось то буде ... Бо якщо ми забудемо про свою Батьківщину- нашу державу чекає не великий успіх – а велика катастрофа.

Коли читаю Шевченка також бачу силу і відвагу в його творах. Шевченко був поетом і художником, а водночас дуже ерудованою людиною. Хотів сказати про важливі речі – і сказав. Його голос виявився сильним.

«Борітеся – поборете!» – сказав Тарас Шевченко всім без винятку замученим народам – пригадує в одній зі своїх публікацій проф. Оксана Пахльовська.

Отже, читаймо Шевченка!

Читаймо також книжки наших сучасних авторів, які активно і творчо працюють для добра України та дбають про гарну інтелектуальну кондицію нашої Нації.

У 2010 році Проф. Оксана Пахльовська стала лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка - саме за книгу „Ave, Europa!”.

Ярослава Кобилко