Створено: Понеділок, 31 січня 2011, 15:50
Автор: ієродиякон Богдан ЧСВВ
Подружжя не для кожного?

Багато мріє про щасливе подружжя, любов, вірність і пошану. У той же час спостерігаємо наростаючий процес розлучень, заперечення основних елементів щастя в подружжі, - таких як нерозривність і вірність, взаємна пошана в сфері тілесності, народжування дітей. Це проблеми, яких не помітити - неможливо.

При тому постає запитання: Чи молоді люди, які приходять до пароха з проханням уділення їм тайни подружжя, справді знають про що просять, і чи дозріли до такого рішення? Чи дуже зформалізовані науки, які, зрештою, молодь загалом легковажить, - це достатнє приготування? І, в кінці: Чи загальна декларація молодих: «Ми себе любимо» - достатня для того, аби священик без дальших запитань і без зволікання уділив їм Святу Тайну? Кількість справ про ствердження неважності подружжя, які миряни шлють до Апостольського Престолу, переконує, що, правдоподібно, щось в сьогоднішніх процедурах не діє так, як повинно.

Певне тому Папа Бенедикт ХVІ на зустрічі з Римською Ротою порушив питання відносин церковного права з обрядом подружжя. Папа звертає увагу, що суб’єктивні почуття молодих - гарні і природні, - це однак мало, щоб вони брали участь в Святій Тайні. Особливо сьогодні необхідно перевіряти їхні постави і здатність згідно з церковним розумінням подружжя. Церква має право і обов’язок вирішувати: кому уділяється Свята Тайна.

Можливо, що за думкою Папи Бенедикта ХVІ підуть деякі формальні розпорядження на рівні єпархії. Чи думаєш, що зміни в способі приготування і уділення Тайни подружжя потрібні? Чи, може, добре так, як це має місце сьогодні?