Створено: Вівторок, 14 грудня 2010, 21:00
Автор: Administrator
Святий апостол Андрій в українській християнській традиції та народних звичаях

Святий апостол Павло заповідав нам: «Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже ... наслідуйте їхню віру» (Євр.13,7).

Святий апостол Андрій Первозванний був першим з апостолів, що попрямував за Христом, а згодом привів до Нього і свого рідного брата – святого апостола Петра.

Після зішестя Святого Духа на апостолів, святий Андрій вирушив з проповіддю Слова Божого у східні країни. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, пройшов узбережжям Чорного моря, потім Крим, Причорномор’я, і Дніпром піднявся до того місця, де сьогодні величаво стоїть наша столиця – золотоверхий Київ.

Саме апостол Андрій, зупиняючись тут, як оповідає нам літописне оповідання, благословив київські гори, встановив на них хрест, передрік цим велику славу майбутнього міста і сказав: «На цих горах засяє благодать Божа!»

Життєвий шлях Первозванного до кінця віків буде взірцем для наслідування кожному, хто шукає свого справжнього призначення на землі.

Апостол Андрій проповідував віру народам, які перебували в полоні язичництва. Наш народ з давніх часів вшановував пам’ять святого Апостола. В його ім’я возведені численні храми та монастирі, а саме ім’я Андрій - досить популярне між людьми і дуже часто було надаване під час Святої Тайни Хрещення.

Народні звичаї та обряди щодо цього грудневого дня мають дохристиянське, язичницьке походження, пов’язане з таємничими ритуалами любовної магії, які пізніше переродилися в усім відомі ворожіння, що були такими популярними серед молодих хлопців та дівчат. Згодом обряди втратили своє магічне значення й залишились для молоді тільки приводом до розваг.

Християнська церква в більшості випадків вороже ставилась до молодіжних веселощів на Андрія, тому що свято це проходило в Різдвяний піст, а під час посту, як відомо, за християнськими законами забороняється веселитись і танцювати. Проте люди старшого покоління і досі згадують день Андрія, або Калиту, - як найвеселіше свя­то їх молодості.

А ти як вважаєш – можна сумістити християнські обряди з українськими народними традиціями?