Створено: П'ятниця, 29 жовтня 2010, 15:29
Похорон с. Дам’яни Чепіль СНДМ

s.Damiana_115Ранком у понеділок, 25 жовтня 2010 року, в домі сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Круклянках б. Ґіжицька, проживши майже 97 років, з чого 71 – в чернечому житті, упокоїлася с. Дам’яна Анна Чепіль СНДМ. Була одною з найстарших монахинь у Провінції сестер служебниць у Польщі. Тлінні останки померлої були перенесені до поблизької церкви, де цього самого дня увечері був відслужений Парастас за покійну с. Дам’яну. У вівторок, 26 жовтня, Синкел Перемиської Архиєпархії, воднораз Ігумен василіанської обителі у Венгожеві о. Дмитро Гарасим ЧСВВ у співслужінні з іншими священиками венгожевського та ольштинського деканатів та з парохом місцевої римо-католицької парафії відслужив Божественну Літургію та увесь чин чернечого похорону. Присутніми були співсестри покійної та численні вірні круклянецької парафії. Прощальне слово виголосив о. Синкел, а після Літургії з подячним словом звернулася до присутніх Провінційна Настоятелька сестер служебниць с. Софія Лебедович СНДМ. Після цих богослужінь домовину з покійною перевезли до Варшави.

s.Damiana_pogrz_2421В середу, 27 жовтня, у храмі греко-католицької парафії отців василіан у Варшаві, куди привезли тлінні останки с. Дам’яни, Божественну Літургію за покійну Сестру відслужив та проповідь виголосив місцевий парох - о. Петро Кушка ЧСВВ у співслужінні з іншими отцями чернечої спільноти. Після Літургії відбувся Чин останнього цілування, відтак панахида, після чого покійна с. Дам’яна спочила у спільній гробниці Згромадження Сестер Служебниць НДМ на кладовищі Брудно. Над могилою с. Провінціальна подякувала усім за участь у похороні.

Зі святими упокой, Христе, покійну сестру Дам’яну і сотвори їй вічную пам’ять!

С. Дам’яна Анна Чепіль народилася 25.12.1913 року в м. Зборові, сьогодні на Україні, в родиніs.Damiana_pogrz_2502 хліборобів. Маючи 26 років 16.05.1939 року вступила до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Спонукою до такого рішення, як згадувала, була місійна наука в церкві, в якій пролунали слова зі Святого Письма: «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?» (Мк 8,36). Вступаючи до новіціяту у Кристинополі відразу дається пізнати, як особа дуже працьовита, зарадна, розумна і господарна. Зауваживши це, настоятелі доручили їй адміністрацію господарки. Завдяки її розсудливості та природним талантам сестри на новіціяті (більше як 60 осіб) змогли пережити найважчі часи окупації. Пережила також спалення новіціятського дому в Кристинополі, була безпосереднім свідком смерті Блаженної с. Тарзикії Мацьків.

С. Дам’яна належала до групи сестер, які в 1951 році після зміни польсько-українського кордону замикали новіцятський дім в Кристинополі і разом з василіанами - о. Арсенієм Кулібабою та братом Якинтом Пилипом - перевозить до Варшави чудотворну ікону Кристинопілської Матері Божої, фігуру Матері Божої та лавки і інші речі з каплиці сестер.

s.Damiana_pogrz_2508Опісля опинилась у Старгарді Щецінському, де досвідчила дуже багато приниження та правдивого убожества, але, не зважаючи ні на що, прийняла працю в лікарні. Після звільнення сестер з праці в лікарні переїхала на коротко до Варшави, а відтак - до Холма, де працювала також в лікарні. В 1954 році пережила наступне виселення сестер, під час якого частина сестер була насильно вивезена до Янова Любельського, а с. Дам’яна чудом залишилася в Холмі, де врятувала дім сестер від ліквідації.

Опісля була перенесена до Старого Курова, де радо і з повною посвятою служила Отцям, працюючи в кухні, городі та при парафії. Відтак - перебувала у різних домах Згромадження: в Машеві, Ґоленьові, Сьвідвіні, М’ястку, довгі роки в Кошаліні, а на кінець - в Круклянках, всюди працюючи з повною жертвенністю, незважаючи на труд і невигоди.

С. Дам’яна була особою дуже скромною, привітною, зичливою, жертвенною, відкритою до людей,s.Damiana_pogrz_2590 добачала потреби других навколо себе, завжди готова послужити. З великою пошаною відносилась до священиків і дуже переживала за кожного священика та брак покликань. Дуже цінила Згромадження, сестер, турбувалася до кінця всіма справами Згромадження та служила, не дивлячись, - чи була це старша сестра, чи молодша.

Працюючи в хаті дбала про все та, не зважаючи на зусилля (навіть на свій похилий вік), дуже любила справляти сестрам несподіванки (щось спекти, зварити, щоб мали тепле, коли приїдуть змучені і померзлі з катехизації). До кінця уповала на Боже Провидіння, яке всім керує і всіх провадить.

До останнього подиху була людиною молитви.