Створено: Неділя, 26 вересня 2010, 20:28
Автор: Ієромон. Димитрій Гарасим ЧСВВ
« Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга?» Лк 6, 32

Людині важко зрозуміти тайну любові. Спочатку треба очистити своє виключно людське уявлення про любов, щоб прийняти тайну любові Божої. Словом «любов» означено численні явища: тілесні і духовні, емоційні й інтелектуальні, серйозні і легковажні, творчі і руйнівні. Людям у всі часи було відомо, що можна любити тварину, колегу, друга, батьків, дітей, жінку чи батьківщину. Все це знаємо з особистого досвіду. Про такі почуття ми читаємо в історії Давида і в Пісні Пісень, та й у інших книгах. Знаємо, що ті почуття набувають гріховного забарвлення. Людина у своїх почуттях виявляє свою щирість, показує стан своєї душі на даний момент, навіть якщо цей момент короткотривалий.

Людина постійно ставила собі запитання: чи може Бог - настільки великий і чистий - зійти до того, щоб любити людину настільки мізерну і грішну? І, якщо Бог любить людину, то чим вона може відповісти на таку любов?

Біблія показує, що Бог своєю ласкою започаткував діалог любові з людьми і в ім’я саме цієї любові Бог зобов’язав і вчив їх любити один одного.

В цьому Євангелії ( Лк 6, 31-36) Христос переконує нас, що любов є так бажаною в житті людей, що навіть ворог неспроможний відібрати її силу, бо любов - від Бога.

Христос сам показав тайну любові своєю хресною смертю. Кожний, хто був свідком страждань Ісуса Христа та Його смерті, мусив наново приглянутися до свого розуміння любові. Христос своєю смертю на хресті розчарував всіх тих, хто не позбувся ще людського уявлення про любов.

Запитаймо себе: чи наше розуміння любові допомагає нам краще пізнати правду про Бога - нашого Сотворителя?