Створено: Вівторок, 03 серпня 2010, 09:57
Десять значень причастя Пресв. Євхаристії

 

02_wo(На основі Східної християнської традиції)

 

 

1. Євхаристія – Св. Причастя: Приймання

Перш за все, наша участь в Пресвятій Євхаристії є глибоким діянням віри і прийманням Бога у наше серце. Євхаристія не є тільки прийняттям Христових Тіла і Крові у Святім Причасті, Вона є також внутрішнім і свідомим визнанням і прийняттям всієї Пасхальної події Ісуса Христа у наше особисте життя. Іншими словами, наша участь у Таїнстві Пресвятої Євхаристії стає уподібненням нас самих до земного і прославленого Христового життя з його Отцем, що на небі.

2. Євхаристія – Св. Причастя: Прослава

Оскільки Церква прославляє в Євхаристії Тайни Божого Спасіння уже звершені в Ісусі Христі, і що Вона є також участю в тих же самих Таїнствах, тому щоденне життя причасника стає прославою страстей, смерті, поховання і воскресіння Христа.

3. Євхаристія – Св. Причастя: Жертвоприношення

Свята Церква приносить в жертву на престолах світу все те саме, що Христос пожертвував на Хресті. Євхаристія містить у собі ту саму Жертву і того самого Жертводавця. Вся Церква бере участь разом з Христом у його жертві і ця дія жертвоприношення – є сопричастям у Христових Крові і Тілі.

4. Євхаристія – Св. Причастя: Союз з Богом і Церквою

Причасник у Тайні Євхаристії входить не тільки у святий союз з Пресвятою Трійцею, але також в глибокий зв'язок із самою церквою. У цій євхаристійній участі всі стають одним цілим через таїнство єдиного спасіння.

5. Євхаристія – Св. Причастя: Внутрішня участь

Східна християнська традиція розуміє і переживає Святе Причастя як глибоко внутрішнє і споглядальне діяння нашого ума і серця; це Таїнство нами завжди є роздуманим і обдуманим, Воно є споглядальним... Участь в Пресвятій Євхаристії не тільки викликає побожні думки та емоційні почування. Це означає, перш за все, постійне заглиблення, зближення і тісне поєднання з Христом-Первосвящеником у Його жертві, будучи Ним самим пожертвованими. Наша споглядальна або умовна участь не є лише пасивним і безмовним спостеріганням за Ісусом, вона вся є живою, активною і має позитивний зв'язок, через який ми входимо у динаміку самих Божих Таїнств спасіння й обожнення. Внутрішня участь у Святій літургії правдиво виражає все наше внутрішнє "я" Бо, якщо людина заглиблюється тільки у зовнішню пусту формальність самого літургійного обряду Св. Євхаристії не будучи уважною і чуйною на саме Євхаристійне таїнство, тоді літургійне життя віруючого може духовно і морально завмерти.

6. Євхаристія – Св. Причастя: Внутрішнє відчуття

Приймаючи Святе Причастя, Господь вчиняє так, що у нас виробляється внутрішнє відчуття, тобто сприйняття Божих правд, як особливий спосіб бачення їх внутрішніми очима серця. Ми знаємо, що серце охоплює цілість людської особи: душу, тіло і дух. Наше бачення не є лише фізичним пізнавальним актом, але діянням Божого Духа у нас, завдяки Якому віруючий причасник стає спроможним бачити і досвідчити усе Пасхальне таїнство Ісуса Христа, яке йому дарується у Святім Причасті. Входження у пасхальні таїнства відбувається через видимі знаки Христової присутності, символи і обряди.

7. Євхаристія – Св. Причастя: Особиста зустріч з Христом

Святе Причастя – це особиста зустріч з Христом, Триєдиним Богом, небесною і земною Церквою. У Євхаристії Бог особисто сходить – немов спускається в життя кожної людини доброї волі. Він говорить до кожної людини в "Таїнстві Його Слова".

8. Євхаристія – Св. Причастя: Переображення

Богопочитання містить у собі подвійне значення. У богопочитанні ми віддаємо себе Богові в прославі, звеличенні і подяці Йому, а Він дає нам участь у Своєму божественному житті. Боже життя преображає нас і повертає нам втрачену через гріх подібність до дітей Божих. Отже, Євхаристія творить життєво перемінюючу динаміку, у якій ми перемінюємося. Наше життя стає цілковито інакшим після Святого Причастя на відміну від того, з яким ми прийшли перед богослужінням. Ця переміна є поступовою, вона постійно переростає в церковну і місіонерську свідомість між віруючими. Вона творить у віруючих глибоке пізнання, що вони є не лише особами, які пасивно стоять у храмі і відповідають на літургійні прохання священнослужителів, чи співають псалми і церковні гімни, але що вони всі становлять живу Церкву, покликану бути євангельською закваскою світу.

9. Євхаристія – Св. Причастя: Мучеництво-Свідчення

Згідно із вченням Святих Отців, таких як Ігнатій Антіохійський, Кипріан Карфагенський і Оріген, мучеництво виражає досконалу форму участі в Пресвятій Євхаристії. Мучеництво свідчить про досконалий союз із самою жертвою нашого Бога. Ми всі охрещені Кров’ю Христовою і п’ємо з Його "чаші спасіння". Для Святого Ігнатія Антіохійського тільки мученик досконало наслідує Христа у своєму стражданні та смерті. Отже Церква, яка збирається творити Євхаристію – є Нареченою Ісуса Христа, Церквою мучеників – свідків віри і Христової любові. Тому Церква постійно очікує на шлюбне коронування її Христом Господом. Мощі мучеників та святкування Таїнства Євхаристії разом зі святими і мучениками творять в серцях віруючих спасенне відродження душі, щоб перетворити наше християнське життя на тривале свідчення Євангелія. Тому каже Св. Августин, що "пам'ять про мучеників підносить наші серця до Бога".

10. Євхаристія – Св. Причастя: Участь у Жертві Нашого Господа: Наша Смерть

Вершиною і остаточним завершенням участі у Жертві нашого Бога – буде наше вічне спілкування (сопричастя) з Пресвятою Трійцею у небі після нашої смерті. Таке постійне есхатологічне очікування цієї мети спонукає Церкву наново і наживо переживати і прославляти Пресвяту Євхаристію. Східні літургії у самій своїй природі є глибоко "причасними", вони запрошують усіх вірних активно і свідомо вливатися в діяння урочистої прослави і подяки Богові. Творення Євхаристії і приймання Святого Причастя повинні стати діяльною і гарячою участю кожного з нас, бо у цій участі ми всі в імені Церкви поклоняємося й прославляємо Господа Бога.

 

Ієром. Прокопій Лотоцький ЧСВВ